ПОРЯДОК розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України

  1. Загальні положення

         1.1. Цей Порядок розроблено згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1094 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» із змінами та доповненнями.

         1.2. Дія цього Порядку поширюється на з’єднання та військові частини внутрішніх військ, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі — підрозділи) .

         1.3. Розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

         1.4. Розслідування та облік аварій в органах і підрозділах внутрішніх справ, а також професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями внутрішніх військ, курсантами (слухачами) навчальних закладів, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі працівники), відбувається згідно з відповідними розділами Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1094 із змінами та доповненнями.

  1. Розслідування та облік нещасних випадків

 (утому числі поранень)

         2.1. Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі — нещасні випадки) .

         До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

         Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.

         Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

         2.2. За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

         2.3. Випадки зникнення працівника під час виконання службових (посадових) обов’язків розслідуються відповідно до цього Порядку. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде висновку, що зникнення працівника пов’язане з можливістю нещасного випадку під час виконання службових (посадових) обов’язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії видається сім’ї цього працівника або особі, яка представляє його інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим керівник зобов’язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок пов’язаним з виконанням службових (посадових) обов’язків, скласти акт за формою Н-1* і взяти цей випадок на облік.

         2.4. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2) .

  1. Повідомлення про нещасні випадки (утому числі поранення), їх розслідування та ведення обліку

         3.1. Про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

         3.2. Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов’язаний:

         — терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

         — повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, інспекцію державного нагляду за охороною праці при ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, — місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) — відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі СЕС) системи МВС України;

         — зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

         У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов’язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Головного штабу МВС України.

         3.3. Якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався з працівником підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в межах Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя, керівник зобов’язаний повідомити про це відповідну інспекцію державного нагляду за охороною праці при ГУМВС, УМВС.

         3.4. Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) — відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

         3.5. Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) — також спеціаліст СЕС.

         До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення) .

         У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

         У разі спроби самогубства працівника до складу комісії включається психолог.

         3.6. Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що трапився під час виконання оперативно-розвідувальних завдань або іншої роботи, яка має таємний характер, за рішенням керівника підрозділу може мати інший склад.

         3.7. При травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.

         3.8. Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов’язана протягом трьох діб після утворення комісії:

         — обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

         — визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

         — з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

         — визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов’язків (не пов’язаний з виконанням службових обов’язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю;

         — скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п’яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу.

         У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

         3.9. Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків», якщо він стався в період проходження служби під час:

         — перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі — роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час;

         — приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни;

         — проведення навчання, тренувань, обов’язкових фізичних занять у встановлений час;

         — використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;

         — подання підрозділом шефської допомоги;

         — провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

         — перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов’язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов’язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища;

         — прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням керівника;

         — прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

         3.10. Комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

         — спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов’язаних з виконанням службових обов’язків;

         — травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого) .

         3.11. Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю», якщо він трапився в період проходження служби:

         — унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов’язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо) ;

         — при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків;

         — при виконанні службового або громадського обов’язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;

         — в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

         Комісія визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

         — за обставин, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11;

         — унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

         — під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

         — у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;

         — унаслідок порушення потерпілим службової (трудового) дисципліни.

         3.12. До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі — акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров’я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності — також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

         3.13. Нещасні випадки (у тому числі поранення), про які складаються акти за формою Н-1* (НТ*), реєструються у підрозділі в журналі за встановленою формою (додаток 5) .

         3.14. Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, — протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

         3.15. Затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:

         — керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;

         — керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;

         — органу, до сфери управління якого належить підрозділ акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) ;

         — до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*) ;

         На вимогу потерпілого керівник зобов’язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

         3.16. Акти розслідування нещасного випадку та акти за формою Н-1* (НТ*) разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню в підрозділі протягом 45 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх зазначених у ньому заходів, але не менше ніж п’ять років (в особовій справі — згідно з установленим порядком) .

         3.17. У разі ліквідації підрозділу акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акти за формою Н-1* (НТ*) підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а в разі його відсутності — до відповідного архіву.

         3.18. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого керівник підрозділу, де взято на облік нещасний випадок (у тому числі поранення), складає повідомлення про наслідки нещасного випадку (у тому числі поранення) (додаток 6) і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1*.

         Повідомлення про наслідки нещасного випадку (у тому числі поранення) обов’язково долучається до акта за формою Н-1* і підлягає зберіганню разом з ним відповідно до вимог цього Порядку.

         3.19. Нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії — в порядку, передбаченому чинним законодавством.

         3.20. Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий.

         Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*) .

         3.21. Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався з працівником, який тимчасово був переведений до іншого підрозділу або який виконував роботу за сумісництвом, розслідується і береться на облік підрозділом, куди цього працівника було переведено або в якому він працював за сумісництвом.

         3.22. Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався з працівником, який виконував роботи під керівництвом посадових осіб свого підрозділу на виділених територіях, об’єктах, дільницях іншого підрозділу, розслідується і береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. У розслідуванні бере участь представник підрозділу, де стався нещасний випадок.

         3.23. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з працівниками підрозділів під час виконання ними обов’язків з охорони підприємства, установи, організації, фізичних осіб, беруться на облік цими підрозділами. У розслідуванні таких нещасних випадків повинен брати участь представник підприємства, установи, організації.

         3.24. Нещасні випадки (у тому числі поранення) з працівниками, які виконували завдання (роботи) у складі зведених загонів (груп, бригад, транспортної колони), сформованих певним підрозділом, розслідуються цим підрозділом за участю представника підрозділу, що направив працівника.

         Такі випадки беруться на облік підрозділами, працівниками яких є потерпілі.

         3.25. Нещасні випадки (у тому числі поранення) з військовослужбовцями внутрішніх військ, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, що сталися під час виконання службових завдань, робіт у підрозділі під керівництвом його посадових осіб або в період проходження практики, розслідуються і беруться на облік підрозділом. У розслідуванні повинен брати участь представник відповідної військової частини або навчального закладу.

         3.26. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з військовослужбовцями внутрішніх військ, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, які виконували в підрозділі службове завдання чи роботу під керівництвом представника військової частини, навчального закладу, розслідуються військової частиною, навчальним закладом разом з представником підрозділу і беруться на облік військовою частиною, навчальним закладом.

         3.27. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з водіями, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, розслідуються відповідно до цього Порядку з обов’язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою руху.

         Висновки зазначених органів нагляду за безпекою руху про причини нещасного випадку і осіб, які припустилися порушення нормативних актів, незалежно від порушення кримінальної справи передаються ними в десятиденний термін підрозділу, працівником якого є потерпілий, або голові комісії, що проводить розслідування нещасного випадку.

         3.28. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з працівником при відрядженні за кордон, розслідуються відповідно до вимог цього Порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

         3.29. Контроль за своєчасним і об’єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

         Ці служби мають право вимагати від керівника складання акта за формою Н-1* або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку або інших нормативно-правових актів про охорону праці.

         Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов’язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

         3.30. У разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником інспекції державного нагляду за охороною праці при ГУМВС, УМВС чи керівництвом відділу державного нагляду за охороною праці Головного штабу МВС України або в порядку, передбаченому чинним законодавством.

         Оскарження припису посадової особи служби державного нагляду за охороною праці зупиняє його виконання до розв’язання питання в установленому порядку.

Ссылка на основную публикацию
Adblock
detector